Монітор різко спалахнув, ніби хтось увімкнув світло просто в очі. Лабубу здригнувся і прибрав руку з мишки. У кімнаті було тепло, навіть задушливо, але екран дихав холодом. Пальці на мить заніміли, і він потер їх об коліна, відчуваючи шорстку тканину…
Як Лабубу заблукав в Майнкрафт Лабубу прокинувся від того, що під ним хрумтів пісок. Не той м’який, до якого він звик, а квадратний і сухий, ніби складений з дрібних плиток. Він сів і подивився навколо. Дерева стояли рівно, занадто рівно.…
Кажуть, що на світанку, коли навіть сонце ще боїться зазирнути за обрій, в небі можна побачити блискучу лінію, ніби хтось провів пензлем по хмарах. Але мало хто знає — це не просто світло. Це доріжка, якою одного разу зник Рожевий…
Кажуть, у найтемнішу годину ночі Лабуба одного разу побачив сон, який змінив усе. Але що, коли цей сон був не просто сном, а сигналом? Коли найстрашніше починається з усмішки, а найсвітліше — зі страху втрати себе… Тоді ти не просто…
У темному комірчині, куди давно ніхто не заглядав, між запиленими коробками та давно забутими речами жила істота. Не лялька. Не звір. Не щось знайоме. Його ім’я було Лабубу, і він чекав. Не тому, що його залишили — ні. Він сам…
Це почалося з дивного усміху. Маленький створіннячко з великими вухами, зубастим ротиком і поглядом, який міг одночасно налякати й зачарувати, з’явилося в дитячих кімнатах по всьому світу. Його звали Лабубу. Але це було не просто м’яка іграшка. Це стало символом…