Коротка відповідь: імовірність того, що до кінця 2028 року Україна отримає або масштабно розгорне не-дронову бойову спроможність, яка помітно покращить її становище щонайменше на частині фронту, становить приблизно 70%. Найсильнішим кандидатом виглядає не одна «секретна ракета», а комплекс повітряної війни: Gripen і Rafale з далекобійними ракетами Meteor, літаками радіолокаційного виявлення, новими системами ППО та протиракетної оборони. Другий важливий напрям — власна українська балістична й крилата ракетна спроможність, якщо випробувані рішення вдасться перевести у достатньо велике серійне виробництво.
Деталі прогнозу
Probability: 70%
Confidence: 74/100
Горизонт: до 31 грудня 2028 року
Snapshot: 14 жовтня 2026 року
Base Rate: N/A — кількість справді порівнюваних випадків у цій війні занадто мала для надійної статистичної частоти
Під «суттєво покращить становище» не мається на увазі зброя, яка самостійно завершить війну або миттєво обвалить фронт. Для YES потрібен стійкий операційний ефект протягом щонайменше трьох місяців: помітне зниження можливостей російської тактичної авіації застосовувати керовані авіабомби на певних напрямках, тривале ускладнення роботи російської логістики й військової інфраструктури в оперативній глибині або створення нового рівня повітряного контролю, який безпосередньо полегшує дії українських військ.
Такий ефект має бути підтверджений не лише заявами української влади чи виробника системи, а й щонайменше одним незалежним міжнародним джерелом або профільним дослідженням. Якщо до кінця 2028 року нові системи з’являться, але залишаться малочисельними й не дадуть стійкого операційного результату, прогноз закривається як RESOLVED — NO. Якщо великомасштабні бойові дії завершаться настільки рано, що вплив уже неможливо буде перевірити, можливий статус VOID.
Найімовірніший напрям — боротьба з російською авіацією
Однією з найсерйозніших проблем української оборони стали російські керовані авіабомби. Їхні носії можуть діяти, не входячи безпосередньо до найбільш небезпечної для себе зони української ППО.
Міністерство оборони України прямо називає заплановану комбінацію Gripen + Meteor засобом, який має допомогти відсунути носії російських КАБів далі від фронту.
30 червня 2026 року Україна та Швеція підписали угоду про закупівлю 16 нових Gripen E, а Gripen C/D мають з’явитися раніше в межах військової допомоги. Паралельно формується французький напрям із Rafale, ракетами Meteor та керованими авіаційними боєприпасами.
Однак визначальним фактором буде не назва конкретного винищувача. Потенціал виникає тоді, коли літаки працюють разом із далекобійними ракетами, радарами, системами раннього виявлення, наземною ППО та єдиною системою управління повітряною обстановкою. Україна вже отримала шведський ASC 890, який може суттєво покращити раннє виявлення та координацію.
Другий кандидат – українські балістичні ракети
6 серпня президент Володимир Зеленський офіційно повідомив, що Україна працює над власними балістичними ракетами, а випробування показали «сильний потенціал». Наступним етапом має стати перетворення випробуваного рішення на серійну бойову систему.
Між прототипом і реальною спроможністю лежать серійне виробництво, надійність, точність, запас боєприпасів і можливість регулярно його поповнювати. Саме масштаб виробництва, а не рекордна дальність окремої ракети, буде головним індикатором.
Досвід HIMARS у 2022 році показав, що далекобійна високоточна зброя здатна змінити поведінку противника. RUSI підкреслювала, що результат створює не одна пускова установка, а система розвідки, точності, програмного забезпечення, боєприпасів і організації застосування.
Ракетна програма отримує промислову основу
Структура підтримки України поступово змінюється від разових пакетів готової зброї до локального та спільного виробництва. Європейське фінансування дедалі більше спрямовується на українські ракети, а французько-українські домовленості передбачають ліцензійне виробництво SCALP, AASM і Aster 30.
Локалізація не усуває залежності від імпортних компонентів, але створює можливість перейти від очікування кожного нового рішення партнерів до більш відтворюваного виробничого циклу.
Третя складова — нова ППО і ПРО
Знищення енергетики, залізничної інфраструктури, складів, ремонтних підприємств і логістичних центрів зрештою впливає й на фронт. Тому захист тилу є частиною бойової стійкості.
Україна розраховує на SAMP/T NG і бере участь у спільних європейсько-українських програмах протиракетної оборони, включно з FREYJA. Якщо ці проєкти вийдуть на масштаб, країна отримає більш відтворюваний канал поповнення дорогих засобів перехоплення.
Чи може Україна отримати власний аналог російських КАБів
Україна вже випробувала власну керовану авіабомбу, а ліцензійне виробництво AASM додатково розширює цю категорію. Масове використання таких боєприпасів могло б дати частину тієї вогневої переваги, яку Росія отримала завдяки КАБам.
Проте авіаційний боєприпас корисний лише настільки, наскільки літак здатен безпечно вийти на рубіж застосування. Тому керовані бомби самі по собі не виглядають головним кандидатом: їхня цінність різко зростає лише разом із посиленням української авіації та далекобійними ракетами «повітря — повітря».
Досвід війни показує межі «чудо-зброї»
HIMARS, західні танки, Patriot, ATACMS і F-16 у різні моменти називали потенційно переломними системами. Кожна справді змінила окремі елементи війни, але жодна не змогла самостійно перевернути загальний баланс.
Головний урок полягає в тому, що технологічну перевагу потрібно швидко переводити в масштаб виробництва, достатній запас боєприпасів і нову організацію застосування. Інакше противник встигає адаптуватися швидше, ніж нова система починає давати стратегічний результат.
Що може стати головним фактором до 2028 року
| Сценарій | Probability | Що це означатиме |
|---|---|---|
| Повітряний комплекс: Gripen/Rafale + Meteor + радари + ППО | 35% | Російська тактична авіація змушена діяти далі від фронту, тиск КАБів на окремих напрямках слабшає |
| Масштабна українська ракетна спроможність | 20% | Серійні балістичні та крилаті ракети створюють постійний оперативний тиск |
| Кілька систем дають спільний ефект | 15% | Авіація, ракети, ППО, артилерія та керовані боєприпаси разом покращують становище |
| Нові системи з’являються, але масштабу недостатньо | 25% | Брак літаків, ракет, виробництва або швидка адаптація РФ не дозволяють отримати стійке поліпшення |
| VOID через зміну характеру війни | 5% | Великі бойові дії завершуються або надовго припиняються до перевірки ефекту |
Сумарна оцінка сценаріїв зі стійким операційним покращенням становить 70%.
Що підвищить або знизить прогноз
Probability буде підвищено, якщо Gripen C/D із Meteor почнуть використовуватися в Україні у 2027 році й з’являться незалежні свідчення зміни поведінки російської тактичної авіації. Другий сильний індикатор — перехід української балістичної програми від випробувань до регулярного серійного виробництва.
Оцінка буде знижена, якщо заявлені поставки залишаться невеликими, сучасні платформи надходитимуть без достатнього запасу боєприпасів, а російська сторона адаптуватиметься швидше, ніж Україна масштабуватиме нові системи.
Найімовірніше, вирішальним стане не один вид зброї
Якщо до кінця 2028 року відбудеться помітний не-дроновий технологічний зсув на користь України, найімовірніше, він не виглядатиме як поява однієї системи, після якої ситуація різко зміниться.
Сильніший сценарій — поступове формування комплексу можливостей: Україна краще бачить повітряний простір, загрожує російській авіації на більшій відстані, посилює захист тилу, нарощує власне ракетне виробництво й отримує більшу самостійність у далекобійних ударах.
Тому найсильнішим кандидатом на суттєве покращення становища України виглядає не новий танк і не одна ракета, а формування повноцінної європейсько-української системи повітряної та ракетної війни, у якій дедалі більша частина ключових боєприпасів і компонентів виробляється або збирається в Україні.
Forecast History: 14.10.2026 — Probability 70%, Confidence 74/100. Початковий snapshot.
Прогноз не стверджує, що подія станеться. Він показує поточну оцінку її ймовірності на основі даних, доступних на момент прогнозу. Оцінка може змінюватися з появою нової інформації.
