Українець потрапив на безлюдний острів. Через рік його знайшли рятувальники й побачили три хатинки.
– Навіщо тобі три будинки?
– Ну, це моя хата. Ось це – клуб, куди я ходжу.
– А третя?
– А це клуб, в який я принципово не ходжу!
***
Зустрілися два кума:
— Як життя?
— Курс гривні до долара бачив?
— Бачив.
— Ну от і живу за курсом: щоранку прокидаюся і дивлюся, чи не втратив я ще більше.
***
— Ви говорите українською?
— Так, але коли нервуюся, переходжу на англійську.
— Чому?
— Бо тоді нервуються ще й ті, хто мене слухає!
***
Українець у Європі викликає таксі, щоб їхати на вокзал.
Водій питає:
— Вам швидко чи за правилами?
— Дружище, я з України, давай швидко і так, щоб без штрафів!
***
— Чому в українців холодильник завжди забитий їжею?
— Бо якщо гість скаже “ні, я не голодний”, це означає “нагодуйте мене, як на весіллі!”
***
Зустрілися товариші:
— Друже, як ти?
— Як Україна!
— Це як?
— Стою, тримаюся, щось трохи болить, але дух бойовий!
***
Кум питає кума:
— Ви займаєтесь спортом?
— Ще й як!
— І як саме?
— Бігаю…
— Вранці чи ввечері?
— За автобусом, маршруткою коли їду на роботу і з роботи!
***
Українець у Парижі заходить у ресторан.
Офіціант:
— Bonjour, monsieur!
— Та давай без оцих твоїх “бонжурів”, є у вас борщ?
— Мonsieur, у нас французька кухня…
— Ну добре, тоді багет, але щоб із салом!
***
Про інфляцію:
— Як дізнатися, що в Україні знову зросли ціни?
— Дуже просто: якщо бачиш людину, яка дуже довго дивиться на цінник, значить, інфляція вже тут!
***
Про витримку
— Як ти так спокійно реагуєш на новини?
— Я українець, мене вже нічим не здивуєш.
***
Про гостинність
— В Україні є два типи застілля: “Та я ж тільки на хвилинку” — закінчується о третій ранку. “Будемо скромно” — відчуття, що це весілля на 200 гостей.
***
Про кохання:
Українка каже своєму хлопцю:
— Я хочу, щоб ти був, як наш борщ!
— У сенсі гарячий?
— Ні, щоб на другий день, ще смачніший став!
***
Про свекруху:
— Ой, Свєто, як ти досягла такого ідеального вигляду? Дієта, спорт, косметолог?
— Ні, просто моя свекруха поїхала на дачу, на все літо!
***
Про національну філософію:
В українців є три стадії після гулянки:
“Та наче нормально було…”
“А хто всі ці люди на фотках?”
“Треба тікати з країни…”
***
Про економіку:
— Як правильно назвати людину, яка має гроші, але не витрачає?
— Точно не українцем!
***
WOW:
На побаченні:
— У нас все ж є щось спільне!
– Що?
— Любов до сала, борщу та перекладання проблем на потім.
***
Про роботу
— Чому українці так люблять понеділок?
— Бо можна нарешті, відпочити після вихідних!
***
І як казав мій знайомий:
– Робота – не вовк, у ліс не втече… Але зарплата – точно зникне в невідомому напрямку.
***
Про роботу
— Ви працюєте?
— Та ні, я просто так приходжу, щоб з колегами посидіти.
— А зарплату отримуєте?
— Так, але не за роботу, а за нерви.
***
Про українську політику:
— Тату, а що таке демократія?
— Це коли народ обирає собі владу.
— А потім що?
— А потім сидить і думає: “Ну і кого ми вибрали?”
***
Про мову:
— Ви знаєте українську?
— Та звісно!
— Ну скажіть щось!
— Борщ, вареники, горілка, сало.
— Так ви ж просто меню ресторану сказали!
— Просто мова мелодійна і дуже смачна!
***
Як казав мій кум показуючи мені обірвані ручки від пакета:
– Українська маршрутка – це коли ти не хочеш, але тебе вже винесли.
***
Про український характер
— Українці можуть жити без газу?
— Можуть.
— Без світла?
— Можуть.
— Без інтернету?
— Ну ти що, з глузду з’їхав?
***
— Тату, а що за бізнес в держави?
— Синку, це коли ти купуєш кавун за 50 гривень, продаєш за 100 і маєш 10% прибутку!
— Але ж це 50 гривень прибутку!
— Ой, не починай, у нас так всі бюджети рахують…
***
Про сусідів:
— Куме, а ви знаєте, що сусід купив собі нову машину?
— Так, я ж ще й першим дізнався!
— Як?!
— Бо коли він її купував, то позичав у мене гроші!
***
Про жіночу логіку:
— Кохана, я тобі квіти купив!
— А що ти зробив такого?!
— Та нічого, просто так!
— Просто так? Точно щось накоїв …
***
Про сало:
— Куме, ви їли сьогодні сало?
— Та їв.
— А хліб був?
— Ні.
— А цибуля?
— Ні.
— А сіль?
— Теж ні.
— Куме, та ви ж не їли сало, а просто гризли його від розпачу!
***
Про українську гостинність:
Приїхав афроамериканець у гості до українця.
Той накрив стіл: борщ, вареники, сало, домашня ковбаса…
Гість здивовано питає:
— А де тут веганська їжа?
Українець задумався, потім каже:
— Хліб, той-во, бери!
***
Про риболовлю:
Афроамериканець поїхав із другом-українцем на риболовлю.
— А ви точно рибу ловите?
— Та точно!
— А чому у вас більше горілки, ніж снастей?
— Бо риба – це бонус, головне – процес!
