
Казка про вовка примару
Кажуть, що в кожному лісі живе вовк, але лише один з них знає справжню ціну свободи. Цього вовка ніхто не бачив удень — лише тінь, що ковзала між деревами, як подих вітру. Люди називали його Примара, бо сліди його з’являлися…

Кажуть, що в кожному лісі живе вовк, але лише один з них знає справжню ціну свободи. Цього вовка ніхто не бачив удень — лише тінь, що ковзала між деревами, як подих вітру. Люди називали його Примара, бо сліди його з’являлися…

Уяви собі: серед лісу, в найтемнішій його частині, де навіть сонце соромиться зазирнути, вовк і заєць уклали угоду. Так, саме угоду. Не про мир, звісно, і не про дружбу. А про гру. І це не була звичайна казка, де вовк…

У лісі, де дерева хитаються не від вітру, а від здивування, бо там завжди щось стається, жив собі Вовк. Але не звичайний, а такий, що боявся… себе. Так-так, саме себе. Бо як тільки бачив своє відображення у ставку — ховався…