Дід Максим і оцінки.
У селі всі знали діда Максима — мудрого, веселого і трохи хитруватого. Любив він посиденьки біля грубки, де неодмінно пригощав гостей чаєм та цікавими розповідями.
Якось прибіг до нього онук Петрик, похнюплений та насуплений.
— Що сталося, хлопче? — питає дід, наливаючи чай.
— Та двійку з математики отримав… Тепер мама сваритиме, а друзі сміятимуться!
Дід усміхнувся, потер бороду й каже:
— А знаєш, якось і я у школі двійку мав. Учитель спитав, скільки буде сім разів вісім, а я сказав — «багато»!
WOW:
— І що ж було? — здивувався Петрик.
— А нічого! Вдома взяв та й вивчив таблицю множення. І на наступний день уже знав краще за всіх!
— Але ж двійка все одно залишилася…
Дід Максим відсьорбнув гарячого чаю й підморгнув:
— Оцінки — це цифри, а знання — це сила! Головне не бал за контрольну, а те, що ти в голові носиш. От вивчиш — і ніяка оцінка не страшна!
Петрик задумався, а потім узявся за книжку. І справді, за тиждень уже сам пояснював однокласникам, як правильно множити!
