У грудні 2025 року Європейський Союз підійшов дуже близько до рішення, яке ще кілька років тому здавалося політично майже неможливим: використати величезний масив заморожених російських державних активів як основу для фінансування України. Проєкт так званої репараційної позики передбачав можливість залучити до €165 млрд на основі грошових залишків, пов’язаних із російськими суверенними активами. Але домовитися не вдалося. У результаті ЄС пішов іншим шляхом і погодив €90 млрд запозичень на ринку капіталу для України на 2026–2027 роки. Водночас саму ідею репараційної позики не закрили.
Поточна оцінка: 44% імовірності, що до 30 червня 2027 року Україна фактично отримає щонайменше €10 млрд із нового великого фінансового механізму, створеного після 7 вересня 2026 року і прямо пов’язаного із замороженими російськими суверенними активами або грошовими залишками, що виникли з них. Ймовірність того, що до цього часу політичне або юридичне рішення про новий механізм буде ухвалене, але гроші ще не встигнуть надійти в необхідному масштабі, вища — приблизно 66%. Ця версія прогнозу зафіксована 7 вересня 2026 року.
€210 млрд існують — але це не означає, що Україна може їх витратити
У Європейському Союзі іммобілізовано приблизно €210 млрд активів Центрального банку Росії. За даними Reuters, близько €185 млрд із цього обсягу зосереджено у бельгійському депозитарії Euroclear. Reuters
Слово «заморожені» легко вводить в оману. Насправді існують щонайменше чотири різні рівні: самі російські державні активи; доходи, які виникають від грошових залишків цих активів; кредити, які погашаються майбутніми доходами від активів; і найрадикальніший варіант — великий новий кредит або інший фінансовий інструмент, що використовує вже не лише потік відсотків, а самі грошові залишки або економічну цінність замороженого російського капіталу. Наш прогноз стосується саме четвертого рівня.
Російські активи вже приносять Україні гроші
Дискусія давно перестала бути суто теоретичною. На початку серпня Європейський Союз отримав чергові €1,4 млрд надприбутків, сформованих від грошових залишків активів російського центробанку. За даними Єврокомісії, сукупно такі активи на той момент уже згенерували близько €8 млрд надприбутків. Єврокомісія
Сам Euroclear повідомив, що в першій половині 2026 року процентний дохід від пов’язаних із санкціями російських активів становив €2,3 млрд. До середини року депозитарій уже перерахував через європейський механізм близько €6,6 млрд і очікував наступний внесок приблизно на €1,4 млрд. Euroclear
Існує й другий рівень. Країни G7 ще у 2024 році створили систему кредитів Україні приблизно на €45 млрд, які мають обслуговуватися майбутніми надзвичайними доходами від іммобілізованих російських активів. Євросоюз у цій схемі взяв на себе €18,1 млрд. Рада ЄС
Тобто правовий рубіж «російські активи взагалі не можна використовувати для України» вже залишився в минулому. Справжня боротьба йде за наступний рубіж: чи можна використати не тільки дохід від активів, а й економічну цінність самого замороженого капіталу.
ЄС уже один раз спробував — і відступив
Саме тому грудень 2025 року настільки важливий для прогнозу. Європейська комісія розробила конструкцію репараційної позики, яка дозволяла б Україні отримати великий обсяг фінансування, не оголошуючи просту конфіскацію російських резервів. Україна мала б повертати позику лише тоді, коли Росія сплачує репарації; якщо репарацій немає — російські активи продовжують залишатися заблокованими.
Європейська рада в грудні не ухвалила цю схему, але офіційно доручила продовжити роботу над її технічними та юридичними аспектами. Замість неї для невідкладного фінансування було погоджено €90 млрд звичайних європейських запозичень. Єврорада У січні 2026 року Єврокомісія окремо наголосила: пропозицію репараційної позики не відкликано. Єврокомісія
Ідея не починається з нуля. Юридична архітектура вже розроблялася, документи існують, а політичне рішення одного разу майже дійшло до фінальної стадії. Саме це піднімає прогноз вище рівня простої малоймовірної гіпотези.
Чому Україні знову знадобилося повертатися до цього питання
У ЄС уже є €90 млрд для України на 2026–2027 роки. Але потреба у великих зовнішніх ресурсах не зникає. Міністерство фінансів України на початку вересня оцінювало загальну щорічну потребу країни у зовнішньому фінансуванні приблизно у $50 млрд, а попередньо непокриту потребу на 2027 рік — у $32,6 млрд. Це оцінка українського уряду і вона може змінюватися. Мінфін
Міжнародний валютний фонд використовує іншу методику. У липневому звіті він оцінював фінансовий розрив України на 2026–2029 роки приблизно у $140,3 млрд. МВФ Ці цифри не можна просто відняти одну від одної, але напрям зрозумілий: навіть після нинішніх пакетів потреба України у великих зовнішніх ресурсах не зникає.
Саме тому заморожені російські активи знову повертаються на стіл. Не лише через принципову дискусію про справедливість, а через касову потребу.
Але €210 млрд мають дуже конкретну адресу: Бельгія
Найсильніший аргумент проти прогнозу можна назвати одним словом — Euroclear. Основна частина російських резервів у Європі проходить через бельгійську фінансову інфраструктуру. Тому ризик, який політично розподіляється між 27 державами, юридично значною мірою концентрується в одній країні та одній системно важливій фінансовій установі.
Бельгія боїться позовів Росії, можливих зустрічних конфіскацій, претензій до Euroclear в інших юрисдикціях і ширшого прецеденту для довіри до європейської фінансової системи. У 2026 році російський суд уже ухвалював рішення проти Euroclear у спорі з Центральним банком Росії; Euroclear не визнає юрисдикцію російських судів, але сам факт спору показує, що юридичний ризик не є абстрактним. Euroclear
Паралельно Банк Росії оскаржує й європейське законодавство. У справі T-331/26 російський центробанк стверджує, що окремі положення Регламенту ЄС порушують принципи суверенного імунітету та права власності. Це позиція позивача, а не рішення суду по суті. EUR-Lex
Україна намагається змінити не закон, а розподіл ризику
Українська сторона пропонує перенести юридичну відповідальність із Бельгії на ширший рівень Європейського Союзу. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснює ідею так: ризик судових спорів із Росією не повинен залишатися проблемою однієї країни — його мають розділити всі 27 членів ЄС. Мінфін
WOW:
- >>> Ціна золота у 2026 році: чи закріпиться вона вище $4500 за унцію?
- >>> Чи почне Big Tech скорочувати витрати на ШІ через слабку віддачу до 2027 року?
- >>> Чи перетне офіційний курс долара позначку 50 грн до кінця 2026 року?
- >>> Чи почнеться велика хвиля банкрутств європейських автовиробників до 2030 року?
- >>> Чи вигідно інвестувати в нерухомість?
Якщо головною перешкодою є не принципова незгода з використанням активів, а страх Бельгії залишитися єдиною країною, яка нестиме наслідки, проблему теоретично можна вирішити через спільні гарантії, зміну юридичної конструкції або часткове використання активів. Але поки це лише напрям переговорів.
Чому прямої конфіскації чекати складніше, ніж нового кредиту
Якщо Європа все ж рухатиметься вперед, найімовірніша конструкція — не просте рішення «передати Україні €200 млрд». Юридично це найскладніший варіант. Значно реалістичніше зберегти формальне право власності Росії, але створити фінансовий інструмент, який дозволить Україні отримати кошти зараз, а остаточний розрахунок перенести на майбутні репарації.
Тому прогноз на 44% не означає 44% імовірності прямої конфіскації російських резервів. Імовірність прямої передачі значної частини основного капіталу до середини 2027 року значно нижча. Більш імовірний шлях — юридична конструкція, за якої активи залишаються формально заблокованими, але стають фінансовою опорою для нового кредиту Україні.
Історія тут дає слабшу підказку, ніж політика
Ситуації, коли суверенні резерви центрального банку великої держави заморожені одночасно в кількох західних юрисдикціях, а ці кошти намагаються використати для фінансування країни, з якою власник активів продовжує війну, надто відрізняються від старих випадків репарацій, санкцій чи післявоєнних компенсацій. Тому штучну історичну базову частоту тут створювати неправильно.
Натомість важлива послідовність рішень із 2022 року: спочатку резерви лише заморозили; потім ЄС дозволив використовувати надприбутки; після цього G7 створила великі кредити, які погашаються цими доходами; потім ЄС почав розглядати репараційну позику, пов’язану вже з грошовими залишками. Напрям протягом чотирьох років був переважно одностороннім: від заморожування — до дедалі активнішого фінансового використання. Але кожен наступний крок складніший за попередній.
Чотири сценарії до 30 червня 2027 року
| Сценарій | Ймовірність | Що відбувається |
|---|---|---|
| Новий репараційний механізм і великі виплати | 39% | ЄС або ширша коаліція погоджує новий великий інструмент на основі російських активів; до кінця червня Україна отримує ≥€10 млрд. |
| Часткове пряме використання основного капіталу | 5% | Знаходиться юридична схема для часткового вилучення або передачі самого російського капіталу; ≥€10 млрд надходять Україні. |
| Рішення є, грошей до дедлайну ще немає | 23% | Політичне або законодавче рішення ухвалене, але гарантії, судові ризики й технічна реалізація переносять великі виплати. |
| Нової схеми немає | 33% | ЄС покладається на вже погоджене фінансування, чинні доходи від активів, МВФ та інші внески партнерів. |
Перші два сценарії разом дають 44% і відповідають критерію «так». Політичне рішення ми вважаємо більш імовірним, ніж фактичне отримання великих грошей до середини року.
Що підвищить прогноз
Найсильнішим сигналом стане зміна позиції Бельгії або формування юридичної конструкції, яка переконливо переносить фінансовий ризик Euroclear на всі країни-учасниці. Другий сигнал — офіційна нова пропозиція Єврокомісії з конкретним обсягом, гарантіями й графіком виплат. Третій — поява широкої коаліції, особливо за участю Німеччини, Франції та Італії. Четвертий — істотне збільшення оцінки зовнішнього фінансового дефіциту України при продовженні війни.
Що знизить прогноз
Найсильніший негативний сигнал — якщо ключові держави ЄС вирішать, що політична та фінансова ціна використання основного капіталу перевищує вигоду. Прогноз також потрібно буде знижувати, якщо €90-мільярдної програми, МВФ та двосторонньої допомоги виявиться достатньо для закриття більшої частини фінансових потреб 2027 року, або якщо активи стануть центральним елементом реального переговорного процесу з Росією.
Головне питання вже не «чи можна», а «як далеко Європа готова зайти»
Доходи від російських активів уже використовуються. Майбутні доходи погашають кредити. Російські активи залишаються замороженими до моменту компенсації Україні. Тому наступний рубіж конкретніший: чи погодиться Європа перетворити заблокований російський капітал на десятки мільярдів доступних Україні грошей ще до формальних репарацій?
Потреба України працює на користь такого рішення. Попередня юридична робота — теж. Але Бельгія все ще залишається ключовою перешкодою, правові спори вже перейшли до судів, а чинний €90-мільярдний пакет дає ЄС можливість відкласти найскладніше рішення. Тому станом на 7 вересня 2026 року ймовірність фактичного отримання великих нових коштів до 30 червня 2027 року оцінюється у 44%.
Технічна картка прогнозу
Прогнозне питання: чи отримає Україна до 30 червня 2027 року масштабне нове фінансування, прямо пов’язане із замороженими російськими суверенними активами?
Ймовірність: 44%. Рівень впевненості: 70 зі 100 — помірний. Дата зрізу: 7 вересня 2026 року.
Критерій «так»: після 7 вересня 2026 року ЄС, G7 або інша офіційна коаліція створює новий механізм із загальним затвердженим обсягом щонайменше €40 млрд, у якому джерело фінансування, забезпечення, погашення або інша ключова фінансова конструкція прямо пов’язана з основним капіталом або грошовими залишками іммобілізованих російських суверенних активів; до 30 червня 2027 року Україна фактично отримує за цим новим механізмом сукупно не менше €10 млрд.
Не зараховуються: уже погоджені до дати зрізу кредити G7 ERA; чинний €90 млрд Ukraine Support Loan; регулярні виплати надприбутків за вже існуючими механізмами; звичайні кредити або гранти без прямого зв’язку із замороженими російськими активами.
Критерій «ні»: хоча б одна з умов критерію «так» до дедлайну не виконана. Дата перевірки: 31 липня 2027 року. Історія прогнозу: 07.09.2026 — 44%, перший зафіксований зріз.
Застереження
Прогноз не стверджує, що подія станеться. Він показує поточну оцінку її ймовірності на основі даних, доступних на момент прогнозу. Оцінка може змінюватися з появою нової інформації.