Страус, який подорожував до Парижа
У далекій африканській савані жив собі страус на ім’я Лукас. Він був не таким, як інші страуси, які цілими днями гуляли під сонцем або копали пісок у пошуках чогось смачненького. Лукас мав мрію – побачити світ за межами своєї савани. А найбільше його вабив Париж – місто світла, романтики і славнозвісної Ейфелевої вежі. Одного дня, коли він почув розповідь перелітних ластівок про чудові краєвиди Парижа, Лукас вирішив: пора вирушати в подорож!
Але була одна проблема – страуси не вміють літати.
Лукас почав думати, як йому дістатися до Парижа. Одного вечора він зустрів мудру черепаху Тіму. Тіма славилася своєю любов’ю до пригод і знаннями про світ.
– Париж? – здивувалася Тіма. – Це далеко, але можливо. Тобі потрібен літак або щось чарівне, бо своїми ногами ти будеш йти туди роками.
– Літак? – задумався Лукас. – А чи можуть страуси літати в літаках?
– Авжеж! Але тобі доведеться знайти чарівний білет. Кажуть, що старий пелікан Моріс у сусідньому болоті знає, де його дістати.
Так Лукас вирушив до болота. Моріс був буркотливим, але за чашку чаю з ароматних листочків, які Лукас знайшов дорогою, він розповів секрет:
– Чарівний білет лежить у дуплі старого баобаба, але стережися! Його охороняє хитра мавпа.
Лукас дійшов до баобаба, де дійсно зустрів мавпу. Вона була вертка, як блискавка, і не збиралася віддавати білет так просто.
WOW:
– А що я з цього матиму? – запитала вона, погладжуючи своє пухнасте підборіддя.
– Я можу поділитися з тобою своєю мрією, – відповів Лукас щиро. – Коли-небудь я побачу Париж і розкажу про це всім тваринам. А що ти зробиш зі своїм білетом?
Мавпа замислилась і віддала білет Лукасу.
Тримаючи чарівний білет, Лукас дістався до аеропорту. Чари перенесли його прямо на борт літака, де пасажири були не люди, а різні тварини – слони, папуги, навіть кумедні лисиці в капелюхах. Літак злетів, і Лукас уперше побачив, як сонце сідає за хмарами.
Коли він прилетів до Парижа, його серце завмерло від захвату. Ейфелева вежа блищала тисячами вогників, а маленькі вулички наповнювалися ароматами круасанів. Лукас побував у Луврі, погуляв набережною Сени й навіть примудрився потанцювати з артистами на Монмартрі.
Висновок
Повернувшись до савани, Лукас став героєм. Він розповідав своїм друзям про красу Парижа, про людей, які посміхалися йому, і про чарівний білет, який здійснив його мрію.
Мораль цієї історії проста: навіть якщо ти страус і не вмієш літати, твої мрії можуть злетіти високо, якщо ти віриш у себе і не боїшся попросити про допомогу. А ще – подорожі змінюють нас і роблять багатшими на історії та друзів.
