Казка: Чарівний ліс в який не можна ходити самій.

Чарівний ліс

Давним-давно, у далекому королівстві, жила маленька дівчинка на ім’я Оленка. Вона мешкала у невеличкій хатинці на узліссі чарівного лісу разом зі своєю бабусею. Люди в селі розповідали різні історії про цей ліс: одні казали, що там живуть добрі феї, які виконують бажання, інші застерігали про злих чаклунів і відьом.

Бабуся завжди забороняла Оленці ходити в ліс самій, але дівчинці було дуже цікаво дізнатися, які таємниці він приховує. Одного сонячного ранку, коли бабуся пішла на ринок, Оленка вирішила наважитися і піти дослідити чарівний ліс.

Ступивши за перші дерева, вона одразу помітила, що ліс справді був незвичайним. Квіти світилися м’яким блакитним світлом, метелики були розміром з долоню, а пташки співали мелодії, схожі на людські пісні.

Раптом Оленка почула тихий плач. Вона пішла на звук і знайшла маленького лисеняти, яке застрягло в ямі.

“Не бійся, я тобі допоможу,” — сказала дівчинка і обережно витягла лисеня.

“Дякую тобі, добра дівчинко,” — несподівано заговорило лисеня людською мовою. “За твою доброту я покажу тобі найчарівніше місце в цьому лісі.”

Лисеня повело Оленку глибше в ліс, де вони вийшли на прекрасну галявину. Посеред галявини росло велике дерево з золотими листям, а навколо нього танцювали маленькі світлячки.

“Це Дерево Бажань,” — пояснило лисеня. “Раз на рік воно виконує одне бажання людини з добрим серцем.”

Оленка підійшла до дерева і задумалась. Вона могла б побажати собі багатства чи красиві сукні, але натомість прошепотіла: “Я бажаю, щоб усі діти в нашому селі ніколи не хворіли.”

Золоте листя дерева затремтіло, і сильний вітер підхопив їх, розносячи по всьому королівству. Лисеня усміхнулося:

“Твоє бажання буде виконано. У тебе справді добре серце, Оленко.”

Коли дівчинка повернулася додому, бабуся вже чекала на неї. Вона не сварила Оленку, а лише з любов’ю обійняла, ніби знала, що її внучка зробила щось дуже важливе.

З того дня діти в селі справді перестали хворіти, а Оленка подружилася з лісовими мешканцями і часто навідувалася до них у гості, завжди повертаючись додому з новими дивовижними історіями, якими вона ділилася зі своєю бабусею довгими зимовими вечорами.

А Дерево Бажань і досі росте в тому чарівному лісі, чекаючи на інших дітей з добрим серцем, готових загадати безкорисливе бажання.

Кінець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7  +  3  =