Виверження вулкана під льодовиком з невимовною назвою Ейяфьятлайокудль завдало неоціненної шкоди всій транспортній системі Європи. Активність вулкану поступово сходить нанівець, але і одних вихідних, які західноєвропейські країни провели в режимі «закритого неба«, виявилося цілком достатньо, щоб ісландський топонім став ще одним уособленням непередбачуваності природи і безпорадності людини перед її проявами.
Незважаючи на обіцянки багатьох аеропортів почати відправку рейсів вже в суботу, 17 квітня (тобто через три дні після виверження вулкана в Ісландії), цього, природно, не сталося. За останніми даними, попіл, у величезній кількості викинутий в атмосферу вулканом під льодовиком Ейяфьятлайокудль (назва перекладається з ісландського як «острів гірських льодовиків»), призвів до скасування понад 63 тисяч авіарейсів.
У загальній складності скасування рейсів торкнулися близько п’яти мільйонів чоловік: як туристів, так і тих, чий рід діяльності пов’язаний з частими перельотами. Багатьом з них довелося застрягти в країнах перебування на невизначений термін у підвішеному стані: коли летіти назад, незрозуміло, де ночувати і як вирішувати питання з минаючою візою — теж. З візовими проблемами зіткнулися як не встигли вилетіти на батьківщину туристи, так і пасажири, які не змогли потрапити в аеропорти країн призначення і не могли навіть зняти собі номер у готелі.
