Нажмите "Enter" чтобы переместиться к содержанию

ORBK NET WIKI БЛОГ О ЖИЗНИ И ОБЩЕСТВЕ. Записей

Самоочищення вод.

Водоймам властиве самоочищення. Але їх здатності до самоочищення не безмежні, тому викид стічних (побутових, промислових) вод повинен бути організованим таким чином, щоб не перевищувати ці можливості. Основними природніми факторами, які впливають на самоочищення водоймищ є:
• фізико-гідрологічні, які забезпечують перенесення, зміщення, розбавлення та розсіяння забруднень;
• гідробіологічні, які обумовлюють процеси біохімічного окислення, відмирання бактерій стічних вод, участь планктону, бактерій і водоростей в очищенні вод від забруднюючих домішків;
• гідрохімічні, які зумовлюють розпад, руйнування та перетворення речовин.
Процес самоочищення протікає таким чином: відбувається турбулентне перемішування стоків з водами під дією течій та зниження їх концентрації (початкове розбавлення). Інтенсивність процесу початкового розбавлення зростає по мірі підйому «хмари» стічних вод внаслідок посилення течій при віддаленні від дна. Після того, як в результаті перемішування стоків з водою їх густина зрівнюється з густиною навколишніх вод, піднімання припиняється і починається інтенсивне перемішування й розсіювання «хмари» стоків течіями (горизонтальне перемішування). Одночасно з процесами початкового і горизонтального розбавлення стоків діють гідробіологічні та гідрохімічні фактори.
При достатньому заглибленні випускного отвору стоки не піднімаються на поверхню і залишаються затопленими на деякій глибині, де вони і переробляються.

Регулювання та можливі шляхи запобігання антропогенної евтрофікації.

Відомо, що розвиток біоти в кожній водній екосистемі визначається набором гідрологічних та гідрохімічних параметрів, значення яких складають ту чи іншу ступінь благоприємності для водних спільнот. Ще в 1840 році Лібіх сформулював закон лімітування, в відповідності з яким головна роль віддається тому фактору, який в даних умовах обмежує нормальний розвиток організму.
Бочка Лібіха.
Кожна щаблина бочки відповідає певному фактору, який впливає на розвиток. З малюнка видно що існує один з факторів який, незалежно від інших повністю лімітує розвиток (в даному випадку рівень води у бочці).
У випадку водних спільнот лімітувати продукування фітопланктону й вищої водяної рослинності можуть термічні, гідродинамічні, гідрооптичні фактори, загальна мінералізація, газовий режим, кислотність й концентрація біогенних елементів. Лімітувати процеси в екосистемі можуть й просторові розміри водойм. Реально продуктивні процеси визначаються чергуванням лімітуючих факторів для окремих груп організмів.

Діяльність класного керівника щодо психолого-педагогічної профілактики вживання школярами алкоголю.

При здійсненні педагогічної профілактики вживання алкогольних напоїв, керівникові доцільно дотримуватись певних рівнів цієї діяльності.
Перший рівень – координаційно-інформаційний – полягає у нагромадженні діагностико — прогностичних відомостей з проблеми, налагодження тісних стосунків з усіма суб’єктами профілактичної діяльності.
Другий рівень – загальноосвітній – відбиває динаміку поширення профілактичних  знань (медичних, моральних, правових) серед низових ланок у навчальній і позашкільній діяльності.
Третій рівень – спеціально-освітній – передбачає проведення цілеспрямованої освітньої роботи з  підлітками які вживають алкоголь з урахуванням їх обізнаності та психологічної подразливості до профілактичного втручання.
Четвертий рівень – оздоровчо-корекційний – включає педагогічну діяльність щодо практичної переорієнтації поведінки учнів, схильних до алкоголізму.

ПІДПРИЄМСТВА ЯК ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Забруднення навколишнього природного середовища – це привнесені в природне середовище або утворені в ньому нові, не характерні для нього фізичні, хімічні, інформаційні чи біологічні агенти…

БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ

Ліпіди (жири і жироподібні речовини) разом з білками і вуглеводами становлять основну масу органічних речовин організму. Вони є складовими частинами клітинних оболонок та мембранних систем…

СПЕЦИФІЧНІСТЬ ДІЇ ФЕРМЕНТІВ

ГРУПОВА ТА ПРОСТОРОВА СПЕЦИФІЧНІСТЬ
Вивчення специфічності і каталітичної дії ферментів дало можливість встановити, що субстрат зв’язується не з усією молекулою ферменту, а з окремою її ділянкою, яка називається активним центром. Оскільки активний центр визначає специфічність і каталітичну активність ферменту, то він повинен складатися із структури певного ступеня складності, яка може зближуватися і взаємодіяти з молекулою субстрату.

Криминологическая характеристика личности в системе семейного права.

Ключевой проблемой криминологии является проблема личности человека, совершившего правонарушение или преступление. Важность и актуальность этой проблемы очевидна, поскольку такое социальное зло как преступность, связано с антиобщественным поведением людей. Ближайшими причинами конкретных преступлений являются социально-отрицательные свойства и, прежде всего, криминогенная мотивация поведения личности , которые взаимодействуют с криминогенными условиями среды и ситуации. Знание же их — основа специальной, в том числе индивидуальной профилактики.

Вживання алкогольних виробів серед дітей підліткового та старшого шкільного віку

Аналіз результатів дослідження вживання алкогольних виробів серед дітей підліткового та старшого шкільного віку а) Шкільне опитування ,, Вживання алкоголю серед шкільної молоді. Метод шкільного опитування…

КЛАСИФІКАЦІЯ БІЛКІВ

У природі існує велика кількість білків рослинного і тваринного походження, різних за хімічним складом і структурою, фізико-хімічними та біологічними властивостями. Незважаючи на успішний розвиток хімії і біохімії білків, єдиної науково обґрунтованої системи їх класифікації поки що немає. Не розроблено також єдиного критерію, на основі якого можна було б ділити білки на окремі групи. Тому їх часто класифікують за випадковими ознаками — джерелом виділення, формою молекул білка, розчинністю в певних розчинниках, локалізацією у відповідних органах і тканинах, амінокислотним складом та ін. Проте така класифікація недосконала, оскільки у багатьох випадках до однієї і тієї групи належать зовсім різні білки.
Для класифікації білків часто використовують функціональний принцип, тобто їх класифікують виходячи з основних функцій, які вони виконують під час метаболізму.