ORBK.NET

1.Реалізація практичних цілей навчання мови.

Для навчання спілкуванню на іноземній мові необхідно забезпечити мовну взаємодію його учасників: вчителя та учнів. Вчитель повинен бути не лише організатором, але і безпосереднім учасником мовної взаємодії з учнями. Для реалізації взаємодії з учнями необхідне виконання вчителем наступних професійних функцій: консультанта, координатора, ініціатора, лідера і рівноправного учасника спілкування.

Успішне виконання вказаних функцій при реалізації мовної взаємодії в її типових ситуаціях вимагає не лише індивідуальних якостей вчителя (товариськості, демократичності, доброзичливості і т.п.), але й високого рівня його професійної кваліфікації.

В плані реалізації практичних цілей навчання іноземній мові школярі повинні оволодіти основними видами мовної діяльності: говорінням, аудіюванням, читанням — як способами здійснення спілкування в межах, визначених програмою.

Спілкування здійснюється на основі інформації. Отже, один із важливих способів підвищення ефективності уроку — посилення його комунікативної і пізнавальної направленості.

Шлях до цієї мети — безпосереднє практичне користування мовою. Стараючись орієнтувати учнів при виконанні вправи не на проговорювання, а на говоріння, коли у того, хто говорить є визначене мовне завдання.

Дуже важливим фактором в цьому плані служить мобілізуючий початок уроку — мовна зарядка. Вона є одним із важливих засобів розвитку ініціативної мови учнів.

На уроках іноземних мов треба використовувати різні види мовної зарядки:

1) розповідь вчителя або просто фразу-стимул;

2) розповідь (в грамзапису) з наступним обговоренням її;

3) бесіда про події в країні та за рубежем;

4) бесіда за картиною з нерозгорнутою ситуацією;

5) факти із конкретного життя класу, учнів.

Наприклад, розповідаю, як я провела літо . Учні ставлять багато запитань. Їм цікаво, що вони помінялись ролями з учителем і мають право запитати про те, що їх цікавить. При цьому демонструю діапозитиви, показую фотографії. Або, наприклад, шестикласникам пропоную фразу-стимул: Ich liebe den Fruhling. Der Fruhling ist die beste Jahreszeit. Der Fruhling ist schoner als der Sommer.

Учні, використовуючи формули згоди чи незгоди, висловлюють свою точку зору, обгрунтовуючи її.

Z. B.:

I₁: Ich bin mit Ihnen nicht einverstanden. Der Sommer ist schoner als der Fruhling. Das Wetter ist besser als im Fruhling. Wir gehen zum Fluβ, um zu sehwimmen und zu baden. Win gehen in den Wald, um Beeren  sammeln.

I₂: Meiner Meinung noch ist der Herbst die schonste Jahreszeit. Die Blatter an den Baumen sind rot, gelb, grun, braun. Man nennt den Herbst «der goldene Herbst». Obst und Gemuse sind reif. Auf dem Lande ist es besonders schon.

Під час мовної зарядки відпрацьовуються структури, які вивчаються на даному етапі або повторюються вже вивчені раніше.

Наприклад, на урок приношу гарну сумочку і прошу учнів відгадати, що в ній є. Відпрацьовується питальна форма дієслова. Цей прийом не надоїдає учням. Дуже захоплює школярів робота з малюнками із нерозгорнутими ситуаціями. Наприклад: на малюнку зображена дівчина, яка сидить на лавочці в парку. Ось як описують цю ситуацію учні 6 класу:

Auf diesem Bild sehe ich ein Madchen. Es heiβt Inna. Inna ist ein schones Madchen. Innas Haar ist hell, die Augen sind blau. Das Madchen ist nicht hoch von Wuchs. Innas Kleid ist modern und schon. Meiner Meinung nach ist Inna Schulerin der 8 Klasse.

2.Використання конкретних факторів із життя.

Дуже важливо використовувати на уроці конкретні факти із життя країни, школи, самих учнів. Для розвитку ініціативної мови школярів обов’язково використовую події, які відбуваються в країні. По черзі звертаюся до учнів, стимулюю їх до вживання в мові формул згоди, незгоди, заперечення, уточнення. Зав’язується невимушена розмова. Або, наприклад, приношу на урок листівку. Учні цікавляться, хто її написав, де живе ця людина, чим займається. Той, хто вгадав, стає переможцем. Варіанти тут різні, важливо, щоб вони не повторювались, завжди викликали у дітей зацікавленість і бажання говорити.

Використовую так звані «провокаційні» питання. Наприклад, звертаючись до учнів одного класу, говорю, що інший клас, напевне, буде переможцем в збиранні макулатури. Учні перебуваючи один одного, говорять, що їх клас зібрав більше, розповідають, де вони збирали макулатуру, хто зібрав більше, а хто взагалі не приймав участі. Зав’язується непідготовлена бесіда.

Дуже важливо при проведенні мовної зарядки використовувати різні режими.

Заздалегідь даю учневі певне індивідуальне завдання, наприклад, розповісти про друга по листуванню. Бесіда проводиться в режимі І₁-І₂, І₃, І₄. Вчителю потрібно вести таку бесіду, вміти підтримати розмову, знати можливі відповіді, учнів.

Втягнення всіх учнів в активну роботу на уроці — це важливий резерв підвищення його результативності. Використання на заняттях різних режимів (учитель-клас, учень-клас, учень-учень, учень-учень-учень-ланц.) сприяє активізації діяльності всіх учнів.

Я приношу на урок фотографії своїх друзів, листи, які я одержую і т.д. Учні розпитують мене про мій дім, про те як я провела вихідні дні і т.д. Найчастіше я використовую на уроках парну і групову форми роботи. Це позволяє втягнути в активну мовну діяльність всіх учнів класу, забезпечити оперативний контроль за роботою кожного, ефективного керувати діяльністю всього класу.

Дані форми роботи застосовую на всіх ступенях навчання, але привчаю дітей до них на початковій стадії, так як саме в цей період закладаються основи оволодіння мовної діяльності. Роботу в парах і групах організовую, виходячи із певних завдань по оволодінню яким-небудь видом мовної діяльності, найчастіше по оволодінню діалогічної та монологічної мови. При проведенні групової роботи ділю клас на групи по 3-4 учні. В кожну входять учень-консультант, два середніх учнів і слабкий учень. Даю різноманітні завдання. Наприклад, на початковому етапі пропоную ігри «Буратіно», «Впертий Хома» і т.д. На початку роботи всі групи прослуховують діалог-зразок. Потім групи працюють самостійно. Я ходжу по класу і допомагаю дітям, при цьому не підказую, а використовую мовний зразок. Час від часу склад груп міняю, щоб учні не привикали до постійних співрозмовників. Працюючи над монологічною мовою теж поділяю клас на групи. На початку учень-консультант описує малюнок, потім просить слабшого учня описати його, середньому пропонується інший малюнок. Можна організувати роботу по-іншому. Учні в групі по черзі описуються малюнок, а потім один з них робить повідомлення, інші стараються доповнити розповідь свого товариша.

3.Засоби наочності різного виду завдань.

Різноманітні ситуації створюю і з допомогою засобів наочності і з допомогою різного виду завдань на карточках. Наприклад, у 8 класі при вивченні теми «Подорож» я даю групам різні завдання: перша група старається доказати, що найкращий вид подорожі — літаком, друга — поїздом, третя — автобусом, четверта надає перевагу походам і т.д. Кожний групі дається  карточка із завданням і ключовими (опорними) словами. Для груп або для роботи в парах потрібно пропонувати учням цікаву ситуацію, наближену до реальної. Наприклад, я говорю шестикласникам «На канікули до вас приїхав друг із Києва, познайомте його із своїм селом». Діти охоче виконують завдання.

Використання ігрової ситуації, рольової гри на уроці підсилює емоційне сприйняття матеріалу, в процесі гри учні набувають досвіду мовного спілкування. Можливість говорити не від свого імені, а від імені персонажу, роль якого грає учень, позволяє звільнитися від страху бути смішним, від стидливості, тривоги. А саме страх, як відомо, формує психологічний бар’єр, який сковує школярів, створює емоційну напругу.

Розподіл ролей — важливе педагогічне завдання: слід враховувати інтереси дитини, його психологічні особливості і т.д.

При груповій і парній роботі часто використовую ігрові ситуації і рольові ігри. Наприклад, в 6 класі, працюючи над темою «Робочий день» ділю клас на групи (мати, дочка, бабуся, внук). Дається завдання: ти в ролі мами, пропонуєм дочці прибрати квартиру і перелічуєм, що треба зробити (Bitte, bringe die Wohnung in Ordnung: fege den Fuβboden, wische Staub, gieβe Blumen, wasch das Geschirr ab!); ти в ролі дочки погоджуєшся виконати прохання, перелічуючи, що треба зробити (Schon! Ich mache das! Ich werde also den Fuβboden fegen, Staub wischen, Blumen gieβen і т.д.). Учні VII-VIII класів теж охоче грають. При цьому стараюсь створити ситуації, максимально наближені до реальних. Наприклад, в VII класі розігрується сценка «Біля газетного кіоску», «В бібліотеці», в VIII класі — «В універмазі», «В книжковому магазині» і т.п. Наведу приклад рольової гри по темі «Подорож». Група заздалегідь поділена на дві підгрупи. Перша підгрупа — іноземні туристи, друга — представники нашого села. Кожен учень із першої підгрупи повинен заздалегідь продумати свою роль: назвати ім’я, професію, місто і т.д., підготувати питання жителям нашого села. Учні другої підгрупи розповідають про своє село, відповідають на питання. Ось зразок повідомлення одного з туристів: Ich heiβe Hans Muller. Ich bin Arzt von Buruf. Ich lebe in Rostock. Ich bin in die Ukraine mit dem Flugzeug gekommen. Nach Kowaliwka bin ich mit dem Bus gekommen. Ich will noch Jaremtsche, Kossiw, Worochta besuchen usw.

Дуже важливо пам’ятати про індивідуалізацію процесу навчання мовній діяльності. При цьому я враховую ступінь підготовленості учня на даному етапі, зважаю на його настрій в даний момент, знаючи чим він цікавиться, захоплюється. Здібним учням я даю індивідуальні завдання на уроці або перед уроком: підготовити розповідь, продумати питання і т.д. Саме вони найчастіше готують повідомлення про події в світі і проводять мовну зарядку. Наприклад, ведучи бесіду про Київ із сильним учнем, даю додаткові тексти про Київський університет, про метро, про музеї і т.д.

Слабшим учням даю карточки з індивідуальним завданням, наприклад, по темі «Подорожі»: Ich war im Sommer in Kyjiw. Ich bin nach Kyjiw mit dem Zug gefahren. Die Fahrt war interessant usw.  На протязі двох-трьох уроків такий учень складає розповідь про подорож. Завдання дається на певному етапі уроку і займає 5-7 хвилин. При проведенні заключного уроку по темі «Київ» учні вибирають підтеми «Київ — культурний центр», «Київ — спортивний центр» і т.д.; підбирають відповідний матеріал і готують невеликі повідомлення.

В своїй роботі стараюсь використовувати всі компоненти НМК, різні технічні засоби навчання. Це сприяє інтенсифікації навчально-виховного процесу.

Активізацію процесів сприйняття і засвоєння матеріальної основи спілкування. відкриття нових резервів його мотивації, розвиток адекватних форм колективної взаємодії стають досягненням кожного вчителя іноземної мови.